Про моторчик и тормоз)
26.10.2013
Если есть моторчик в одном месте - то уже ничего не спасет. даже мозоли...
Про тормоз решила не писать)
Новая идея для суперразвития страны (+ Я НЕ ПИШУ АНТИУТОПИЙ!!!)
26.10.2013
Новая идея для новой страны, а также Почему я не пишу антиутопий
Оце тільки що продивився коментарі під антиутопічним текстом мого знайомого N.N. Пояснюю ще раз: я до цього тексту не маю відношення – ані як автор, ані як редактор, ані як виправитель помилок чи описок.
По-перше, я просто не вмію писати в подібному жанрі. Принаймні, ще ніколи не писав.
По-друге, якби вже й вирішив написати щось таке, написав би укр. мовою. Як на мене, це було б природніше.
По-третє, як мені самому здається, я взагалі не володію сатиричними прийомами. Іронічними, мабуть, володію, гротеском та чорним гумором – можливо. Але не сатирою. Салтикова-Щедріна ніколи не любив. Ну а слова як то "Исключение было сделано только для Анны Герман и Инны Богословской, которым присвоили звание – Почетные Девственницы" – ну просто не можу собі дозволити у відношенні будь-кого. КОРИСТУЮЧИСЬ НАГОДОЮ, прошу усіх реальних осіб, які впізнали себе в тому тексті, не ображатися – ані на автора, ані на публікатора.
По-четверте, я добре знаю, що в Малоросії&Новоросії немає ДЕРЕВЕНЬ, а є СЕЛА й ХУТОРИ. Деревні є в Росії (село в Росії – з церквою, без церкви – дєрєвня). І є ще деякі моменти, які мені видаються в цьому тексті неорганічними (наприклад, моє знання української літератури не обмежується Шевченком, Франком та Лесею Українкою).
По-п'яте, деякі авторські настанови я аж ніяк не поділяю. Наприклад, я вважаю Донбас органічною частиною держави, яка поки ще називається "Україною". Такою ж органічною, як Вінничина чи Закарпаття.
ДО РЕЧІ, тут деякі в інших місцях УП називають Донбас "Донецкой Русью", так це помилка. Справа у тім, що геокультурний та електоральний кордони всередині країни між Центральною та Південно-Східною частинами СПІВПАДАЄ з ареалом розповсюдження Магдебургського права, а також з кордонами між Руссю і Диким Полем (Великим Степом). Тобто Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина – це Русь, а Донецьк, Луганськ, Мелітополь – вже ні. Тому Донбас – це не "Донецкая Русь", а Дике Поле.
По-шосте, якби я написав такий текст, я б не ховався.
Ну і, по-сьоме, я дуже радий на цьому блозі публікувати не лише свої статті та замітки, але й матеріали інших людей. Якби доля склалася так, що я став би редактором не блогу, а повноцінного ЗМІ, я б всю країну давно на вуха поставив. Але так – залишається лише час од часу щось таке плювати у Вічність на цьому блозі...
У цього тексту є свій реальний батько. Інша справа, що розкриття його авторства може позбавити його роботи – тому домовилися саме так (опублікувати анонімно, а не придумувати псевдонім).
_________________________________________________
ОТЖЕ, тепер про те, що я написав сам.
В червні місяці в газеті "День" з'явився МІЙ текст – про нову ідею для нової України.
Цей текст багатостраждальний.
Три поважних українських газети послали мене з ним куди далі. Сказали: "Андрей, Ваш текст очень большой и сложный – 56 тысяч. Сократите его до 10 (до 15) – и попроще, попроще! Тогда напечатаем".
В цьому контексті його публікацію у "Дні" сприймаю як інтелектуальну та концептуальну просунутість цієї газети.
Більша його частина була написана до президентських виборів і аж ніяк не орієнтувалася на те, хто саме стане президентом. Тому що там описане те, що вкрай необхідно робити з країною (на мою думку), аби вона не вмерла та не згинула взагалі.
Тому зараз, за нинішньої влади, цей текст може сприйматися (і деякими читачами "Дня" був сприйнятий) як УТОПІЯ.
Інша справа, що новому політичному режиму все це (інноваційна модернізація, людський капітал, проривний розвиток) – як барабан Страдіварі з однойменного анекдоту.
Але трагедія в іншому. В тому, що опозиції (тим людям, що так себе називають) всі ці речі – по тому самому барабану Страдіварі, як і владі!
Та, попри все, сподіваюсь, що ця тема – не по барабану усім розумним та небайдужим членам українського суспільства. Тому – чекаю роздумів та зауважень!
Новая идея для новой Украины ("День")
1 часть
2 часть
P.S.
"Новый" русский у себя дома хвастается бывшему однокласснику, "старому" русскому:
- А вот это крутейшая штука, за "лимон" "баксов" – барабан Страдивари!
- Как барабан? Ведь Страдивари, того, скрипки делал?
- Не понял?...
Умчался из дому, через час возвращается:
- Нифига подобного! Скрипки Страдивари для лохов делал! А для настоящих пацанов он делал БАРАБАНЫ!
Кому
26.10.2013
Как есть "business to business", так есть "новости для журналистов". Ими заполоняется бо́льшая часть провинциальных СМИ, и они вряд ли кому-то интересны, кроме самих журналистов. Своеобразный метод заполнить информационную пустоту. В сутки-то 2-3 важные новости в городе происходит, а остальные пишутся не для читателей, а для других журналистов, чтобы они пришли на сайт и взяли эту бесполезную пустую новость себе, увеличив твой трафик. Вот и получается, что пишешь иногда новость, задумываешься, а кому вообще в России будет интересно, к примеру, что General Motors выпускает новый двигатель Ford для североамериканского рынка? Потом понимаешь, что, написав ее, ты попадешь на news.yandex.ru, а там тебя, скорее всего, прочитает какой-нибудь другой журналист и перепишет эту статью себе. Еще и ссылку на тебя поставит - вообще будет хорошо. А людям-то от этого ни холодно, ни жарко.
Вот елки:(
26.10.2013
Еврейская реконкиста
26.10.2013
"...тем, кто выступает сегодня против «иудаизации Иерусалима» стоит хотя бы один раз пройтись по Иерусалиму и познакомиться с историей тех самых мест, в которых сегодня селятся евреи. И тогда, возможно, они поймут, что куда правильнее говорить о еврейской реконкисте – попытке вернуть хотя бы часть того, что было некогда отнято у евреев арабскими погромщиками."
Читайте статью Петра Люкимсона в газете "Новости недели" от 8.07.10. , опубликовано на сайте "Мы здесь".
